Безсоння

Де ти згубився нічною порою?

Сон, друже мій.

Стогне за вікнами вітер, грозою

Контужений.

Небом ширя́ють засмучені зорі

Бід свідками.

Ми наслідили в святому соборі

Відбитками.

Змучені спогади, надто страшни́ми

Ви бли́зько є.

Срібний півмісяць краями своїми

Виблискує.

Ніби лежу не на ліжку, скоріше

На ле́зі я

Все, що безсоння тремтливо нам пише, -

Пое́зія.

Отзывы

Гуля30.06.2025

Прочитала в переводе. Уловила настроение! Красиво написали! С теплом, Андрей!

Справжня поезія