Вечір був, наче кава, - темний
Аудиозапись
Вечір був, наче кава, - темний.
З глузду з’їхав мій звір тоте́мний.
Від жаги́ шаленіли зо́рі,
Сни сп’яні́лі тонули в морі.
Соковиті, як ті черешні,
Шепотіли вуста: «Нарешті.»
Хіть вгризалася хи́жо в шкіру -
Хіть завжди́ подібна вампіру.
В сяйві срібла пливли медузи,
Небеса відкривали шлюзи,
І лили́ся на землю спраглу
Чари, що непідвладні ма́ґлу.
Поринали ми в божевілля,
Куштували спокуси зілля.
Відчуваєш? Під сяйвом місяця
Всі сновиди й коханці бісяться.
Отзывы
Дяченко Христина05.07.2025
Сумно та чесно щиро
