Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю!

Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю!

Слова інші зникли? Чи просто їх не пам’ятаю?

Лиш вигук: "Кохаю!!!". І більше нічого не треба.

Кивають у згоді нам янголи з сьомого неба.

 

І хтиві та горді коханих очей бісенята

Торочать мені, що я мушу тебе обійняти.

І не відпускати, допоки існує цей світ.

Щодня дарувати звабливий трояндовий цвіт.

 

Я бачив столиці далеких, багатих країн,

Я гроші на вітер жбурляв, бо всі цінності - тлін.

І тільки прокинувшись в ніжних обіймах твоїх,

Нарешті збагнув, що любов не пізнати - це гріх.

 

Я лину до тебе, мов птах, крізь усі континенти.

Життя - наші спільні короткі, щасливі моменти.

Візьми мою душу, що повна тобою до краю.

Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю!