не буди біду ти, розбудив - бідуй

не буди біду ти, розбудив - бідуй
Назбирався дідько до Печерських круч
визволяти квітку да нашвидкоруч.
Заховав мармизу за поштивий штиль,
Причепив за роги доброчинця бриль,
видав забаганку про чортівський мир
ниций нечупара, неохайний чмир.
Думав чорт урвати за Дніпром ясир -
із хвостом поринув у дніпровий вир.
Говорив же бісу один сивий вуй:
- не буди біду ти. Розбудив, бідуй.
Знають атамани найшляхетну річ -
хутко лупцювати біса увсебіч.