Цей дощ не привід для поем
Цей дощ не привід для поем,
Дорога – ось печаль сторіччя,
По вухах ковзає FM,
Хоча його ніхто не кличе.
Сплітають відстань віражі
З асфальту, вітру та краплинок,
І пропливають міражі
З дерев, будинків та зупинок.
Отзывы
Элис28.05.2017
Цей дощ - не привід для поем,
А лиш для спокою та дум,
Предмет для філософських тем,
Що полюбляють крапель шум.
Цей дощ... Ну, що йому до нас...
Доріг не взяті віражі...
І затухає резонанс:
Ви не удвох... Чужі, чужі...
