Поэмбук / Современники / Виталий Мамай / NN. Дежавю
 

NN. Дежавю

День помирає... А новий іще 
Не народився. Ти женеш старенький "Плімут" 
Із осінню в душі. Цей клятий клімат. 
Все казна як. Та ще і сніг з дощем. 
...А осінь цього року... Боже збав. 
Збісились зовсім Фаренгейт і Цельсій. 
Нудьгує гарний хлопчик-поліцейський. 
Схилити хлопця до нічних забав? 
...Мотель. І ліжко. І розп"яття. Ха! 
Цей світ несамовитіє чимдалі. 
Цікаво, хтось отримує медалі 
За лик Христа в борделях на шляхах? 
...Одначе. Час не спиниш. І йому 
Ціна - уперті зморшки під очима. 
Якого біса? Теж мені, причина... 
У джинсах все як треба. А тому... 
...У ліжку - невибагливий сюжет, 
Але усе, як ти того хотіла. 
Хоча і вгамувала тільки тіло... 
Про душу пізно думати уже. 
...На стелі тіні як таємний код. 
І ти не спиш. Шукаєш в телефоні 
Вчорашній день. І хлопчик в уніформі 
Давно пішов сьогодні. Oh, my God... 
...My God... А той, що на хресті, 
Мовчить. Він все сказав. І, певно, досить. 
День без числа і часу. Просто осінь. 
Похмурий ранок. "Плімут". Траса. Стінг. 

Отзывы (2)

я впізнала - це переклад :)
Виталий Мамай пользователю Аникеева Анна , 6 дек 2014
так, перший варіант був російською :)
Гарний переклад. І, безумовно, вірш.
Написать отзыв

Произведение

Уведомления