НЕ ПРИЙДЕ ВЖЕ МОЯ ВЕСНА
Немає сил тебе забути.
Роки спливають , йде війна.
Мені тебе вже не почути,
Не прийде вже моя весна.
Я отруївся твоїм серцем,
Душею, постаттю, красой.
Броню пробила ти стебельцем.
І обпалився я журбой.
Для мене ти єдина мрія,
Грайлива, скромна, чарівна.
Але померла вся надія.
Мене чекає доля зла.
Ніхто так не кохав у світі
Це був страшний,пекельний бій.
Та всі мої війська розбиті,
Лежать осколки битих мрій.
Я подивлюсь в розбите скельце
І не пізнаю там себе.
Розбила в щент ти моє серце
Нема без тебе вже мене.
Закрили чорні хмари сонце,
Промінню смуток не пробить.
Немов прокляте оце місце-
Мені тебе не розлюбить.
Ти надала мені вітрила
Тільки про тебе всі думки.
Та перебиті мої крила-
Без тебе я не можу йти.
Без посмішки твоєї - темно.
Немає сенсу далі жить.
Прожив життя своє даремно,
Не зміг нічого заслужить.
Далеко до весни сьогодні
Мабуть, остання це зима.
Несе мене у вир безодні.
І стежить смерть за мной німа.
З тобою стрілися ми в казці.
Де вічне щастя і життя.
Та опинилися у пастці
Війни , розрухи , небуття.
