Махаон
Наливали келих за келихом,
І вважали - життя - це криця ми.
Час над нами кружляв метеликом -
Махаоном з тонкими крильцями.
Час летів на вогонь, згоряючи,
Поки біля багаття грілися.
Шепотіли ми, сенс втрачаючи:
«Нам хвилини життя наснилися».
Довше строку нам не відміряти,
Хоч рабом будь, хоч фараоном,
Бо єдине, що можеш вдіяти, -
Милуватися махаоном.
