НІКОЛИ ТИ ВЖЕ НЕ ПРОБАЧИШ
Яскравий блиск очей чарівних
Не порівняю я ні з чим.
В них ніжність пелюсток невинних.
Та сяйво тисячі перлин.
Ти красивіша всіх, рідненька,
У тебе досконале все.
Як Лілія в саду біленька,
Волосся довге та густе...
Немов сама весна прекрасна.
Розкішна , як липневий грім!
Ти неймовірно дуже класна,
Але звичайно річ не в тім.
Закінчилась пора холодна
Вже за вікном шумлять джмелі.
Та щось моя душа голодна.
Без тебе боляче мені.
Мені ніколи не пробачиш.
Що я тобі те зло писав.
Та й моїх сліз вже не побачиш.
Я сам надію зруйнував.
Звичайно, можна ще повстати,
Роздмухати вогонь війни.
Але не будеш ти кохати.
Міцні тенета Сатани.
Квітковий Рай і все співає.
Але у грудях щось шкребе.
Серденько за тобой страждає
Та просить обійнять одну тебе.
