Я – марнославний черевоугодник
Я – марнославний черевоугодник,
Ти – гонорова, хтива та пряма.
Який розпусний янгол-гріховодник
Звів нас докупи напівжартома?
Ти кажеш: «Ні! Кохати так не можна!
Жбурляючи серця в горнило мрій.»
Я посмішки твої ловлю, і кожна
Із них потужніша всіх чотирьох стихій.
Неквапно - крок за кроком - йде у прірву
Цей захаращений надмірним дра́нтям світ.
Я в долі – шулера - козирну вирву чирву
Із пальців гачкуватих. Наш «Лафіт»
Ми ще скуштуємо – пройдисвіти, коханці,
На кпини візьмемо біду, і серед чвар
Та злих новин утопимо у склянці
Самотності й байдужості тягар.
