Ми люди дорослі, нікого ніхто не вмовлятиме
Ми люди дорослі, нікого ніхто не вмовлятиме,
Мені все одно, де блукає твій гострий каблук.
Колись покохаєш когось ти так само, як я тебе,
А він із тобою здійснить твій заїжджений трюк.
Мені це відомо, бо був я у кожній з цих рОлей:
Кохав, був коханим, і зайвим траплялося теж.
Я – наче актор, що тепер повернувся з гастролей,
Й тобі аплодує: «Ти карму обдуриш? Авжеж!»
