І В СІМ`Ї ВЕЛИКІЙ, НОВІЙ

(читаючи твори Шевченка Т.Г.)
  Ти мріяв про такі страшні, криваві справи,
Коли писав вірші, Великий наш Кобзар?
Що скоїли брати, що звуться – Сектор Правий,
Підставивши народ під кульовий удар? Невже не чуєш ти ні сліз людських, ні стону?
Занепад.  Біднота. Кругом – війна, лише`.
І, як в старі часи, тевтонці  з  Закордону
Останні  копійки`  грабують  до кишень. Не допоможуть тут ні пензель, ні палітра,
З яких ти починав,  і  бавився колись…
Пиши, дістали щоб всі кулі із макітри.
Мабуть, прозріє хтось. Спіши. Не забарись. Сьогодні – вже й слова заковані в кайдани,
У дроті  – мрії  всі, а на засовці – рот.
А в Україні знов у Владі – `нові  `пани.
І – на колінах знов занедбаний народ.