Осяйна пані

Осяйна пані з дикими манерами,

Ти граєш в бадмінтон моїми нервами.

Знов вабиш в пекло стиглими принадами,

Та всі чесноти обертаєш вадами.

Ти – лиходійка з гоноровим амплуа,

Порочна й хтива вся - від п’ят аж до чола.

Твої слова звучать як ляпас, чи то кпин,

Коли ти поруч, навпаки йде часоплин.

Ба більше, це вже має риси звичаю:

Була ти рятівною, стала вбивчою.

Тавруєш душі, як купці таврують шкури,

Твої цілунки, мила, схожі на тортури.

Замість помади користуєшся отрутою.

Гріхом ти стала, стань же і спокутою.