Лінія фронту - це могила ,
Кордон між смертю і життям ,
Це вбиті молоді світила ,
Це ненька болю й каяття.

Це незбудовані домівки 
І не посаджені сади ,
Червона кров дитини й жінки,
Що вже не матимуть мети.

Які уже не заспівають 
Про погляд лагідних очей,
Про те , як матір обіймають,
Як заколисують дітей.

Їх наздогнала підла куля,
Забравши молоді життя ,
І просвистівши слово "Доля" ,
Відправила у забуття.