про білу пелюстку на чорінй траві

Понад садочками полиск виблискує,
знітились яблуні сиві з яси,
лиш оточилися парості списами.
Вічна молитва: "єси не єси".
 
Гнізда пташині висвічує блискавка,
пестує мати пухке ластів′я,
Всіх захиститиме ніжними крильцями.
Най би біда відійшла відсіля.
 
Дай мені, боже, розсіяти темряву,
яблуням - квіту, крилу - вишини,
і як спокуси від райського дерева,
сили від мене для себе візьми.
 
Зіроньки в небі - як жито намелене,
дивляться в очі, немовби живі.
Падає квіточка з райського дерева,
біла пелюстка на чорній траві.