про кирпу гнати
Гне кирпу знов на Рим потвора-кат в боярський шкурі,
як кістка в горлі перед ним стоїть Єрусалим.
Предвічний Сейм тече, юрмить на пагорбі Батурин,
і чутно тихі голоси мандруючих хмарин.
До перемоги ворогам, як повзуну до вежі,
авже і щільний гострокіл не захистить від зрад.
О, скільки горя принесуть звірячі нелюди ведмежі...
Якби ти знав, полковник Нос. Якби ти тільки знав,
як рознесеться по хатах на всім Лівобережжі
на триста лютих зим одна журба і стиглий біль,
на триста літ сумних в душі палатимуть пожежі…
Де «любий" брат пройшов - туга спустошення і дим.
Немає кращого за це - любити нежурливо
блакитний небосхил над гаєм сивих ясенів
і журавлиний ключ і грай і шепотіння ниви
і благовістний дзвін на Спас і зливу на Іллі.
світлина:
краєвид долини річки Сейм в Батурині
