Дощем ранковим пахне шиба...

Дощем ранковим пахне шиба...
Дощем ранковим пахне шиба.
Дитинство – літом і селом.
А небо… небо пахне хлібом,
і тихим маминим теплом.
Знімає вітер хмарну пінку.
Несе у дзьобі пісню птах,
а пальці стискують скоринку
і грають бісики в очах.