Носом землю мы роема.

Носом землю мы роема.
Оно шоб быз Родіны
 
А ево j не хотелі слушать:
Что ещё тут за дедка?!
Да і как-т не па-рускаму
Бает нам, гых, пра Етвызь!
 
С барадоj, весёлыj, задорныj, -
Он нікак всё ж ны Кулык!
Ну, ныма ныц культуры ж,
Шоб шпані мелом в курыцю.
 
Да, jды выступ пырыд акуламы:
Всі гонды рускіе ж!
Да і по блату гучаця…
На моглыцях жудасных.
 
Оттого-то j похудла
Якаяся там паскудка:
Ну, ныхто ж ны кончевся
От псіхоза погостского.
 
Открываjімо в7 нутра:
Натэ! Мынэ пощупаjтэ щ!..
Вот атчево Вакуліна
Гналы но козлыща. Думаjтэ:
Ныма j Родіны ны у скотов святых.
 
Хто ж загубыв рідну мову?
Хто jіjі всэ вдушвае? –
Да ведь но у сыловы
Говорать, бы, Пушкін, ты…
 
Да. Так звав мынэ Тольта.
Слыпыj, да но відящыj.
Шэ но дверь ты откроеш –
А тоj правду в гочы.
Барабанщык міj кала гармошкы.
 
А я ж ны гучывся j в татарыj
Про іему зь спуваты -
Про матра, ну.