Незнайома знайома

Незнайома знайома...душа молода...
Твої очі прекрасні, як квітів поля...
У них проглядається вогонь Прометея,
але руки холодні, як комета Галлея...

Незнайома знайома...весняна краса...
До пояса сплетена чорна коса...
А тіло — прообраз нової Венери,
і голос чарує як пісня Сирени...

Незнайома знайома...печаль розрива...
Душу мою, як гроза небеса...
Чому я не мажу зустрітись з тобою?
Це доля? Чи слабкість? Чи страх градобою?