А я – знаю...

А я – знаю, напевне... Колись

Попаду під «роздачу»...

Мої крила відчують ту вись,

Де я тих не пробачу,

Що вбивали нас! Буду згори

Лить дощем поміж бруду!

Та, від злості я не розірвусь!

Бо – звільнилися груди...

Ще, я знаю, що буде комусь,

Як усім нам – не треба!

От, за нього я – і помолюсь.

Ще... За тебе, й за себе...