Карай мене, Боже! Карай...

Карай мене, Боже! Карай...

Давно заслужив тої кари.

Те щастя, яким тільки й марив,-

Комусь у долоні віддай!

«Статтями» своїми – карай!

Без кари Твоєї – ніколи б

Не зміг перейти я те поле,

Де Пекло ненавидить Рай!

Карай... Все сприйму я. Амінь!..

Між Злом і Добром – стану тином!..

Від мене – лишилася тінь...

То ж, Сонце – ще світить? Аж, - дивно!..