МАМІ.

Мамочка рідна, тебе вже немає
А на серці у мене чорна печаль.
Вибачай мене мамо, що так рідко бувала
У хаті твоїй, але пізно вже жаль.
 
Я іду до дверей, кущ калини колише,
Свої грона червоні, ніби з сумом віта
Але темно в вікні і фіранка закрита
На ганку ніхто не зустріча.
 
Сиротливо висить вишиваний рушник у закутті
Поминальна свіча догора.
Ти пішла назавжди моя мамо рідненька
І часточку серця мого із собою в могилу взяла.
 
Ми вже виросли всі, майже всі посіділи
Вже внуки у ваших дітей.
Але іскра тепла, що ти щедро дарила
Мене гріла завжди, де б я не була.
 
Мами, мами, як вам мало потрібно
Тільки тепле слівце і приїхать не раз.
Дочки й сини голова вже як срібло
Але в вашому серці ми ще діти для вас.
 
1995 р.